В ніч із Четверга на П'ятницю (26-27 червня 2014 року), згідно розкладу богослужінь у Свято-Хресто-Воздвиженському храмі надскельного монастиря біля с. Монастирок, частина ставропігійної парафії Різдва Христового м. Кам'янця прийняла участь у Божественній Літургії. Настоятель монастиря отець Феодосій (Глинський) висповідав усіх, що бажали отримати зцілення душі і тіла. З благословення настоятеля Літургію звершував отець Марат Цішковський. Післі Служби усі вислухали Молебен проти бісів, чар та іншої духовної ніщоти та були знаменовані св. Копієм. 

 

    У День Святого Духа велика частина нашої Різдвяної парафії здійснила подорож до чудової Подільської святині - монастиря біля села Монастирок на Борщівщині. З Божою допомогою, ми прибули до цього монастиря ще до початку святкової Божественної Літургії та прийняли в ній участь. Наші душі відчутно ожили, а серця глибше закорінилися до цього божественного середовища Любові та більш відчутної присутності Божественних Осіб - Господа, Його Пресвятої Матері та інших святих Божих. Настоятель монастиря отець Феодосій справляє враження людини, що цілковито та упевнено належить Богові - він сповнений світла, духовної радості та легкості. У поєднанні із величними та неповторними краєвидами каньону річки Серет, цей духовний осередок залишає приємний стійкий слід у пам'яті й свідомості, мабуть, кожного, хто побував тут.

 

24 серпня ми їздили в Маняву

"Ми спали ..." - сказав Женя, а за хвильку додав: - "ми були на екскурсії ...".

- Я і так твори не дуже складаю! - промовив Максим, - служба мені запам'яталася ... .

- О-о, ішли до джерела, до джерела! - вигукує Євген.


Їздили ми до Манявського скиту 24 серпня, на День Незалежности України. Виїхали дуже рано, о п'ятій годині, - затемна. Відвозив нас до Маняви й назад Сергій Королюк - чудова людина,що любить Бога і людей.

 

Звичайно, що, дорога - річ нелегка, але цікавість перебирала увагу на себе, а на втому не особливо не зважалося нами. Варто було вийти із буса біля монастиря, та потягнути дихальними шляхами цілющого Карпатського аеру, щоб забути про втому зовсім.

В храмі ми були на службі Божій. Після Служби відправлено молебен за Україну , а затим, також Акафист до Матері Божої ігуменії монастиря. Після акафисту усі мали можливість поцілувати чудотворний образ Матері Божої Ізбавительниці від нечистих духів, що його монахи обителі спустили до уст вірних в Царських Вратах святого вівтаря.

Перед обідом ми піднялися нагору до Блаженного каменя. Дивина, - підйом був часом дуже крутим, стежка вузькою та зривистою, - однак ніхто навіть із літніх людей не зупинився жодного разу, бо ніхто не задихався при підйомі.