Сорокаденний Великий Піст закінчився (42 дні шести седмиць (тижнів) без двох днів святкових - Благовіщення та Вербної Неділі). Натомість, опісля Входу Господнього до Єрусалима, розпочався для нас Тиждень Страсний ("страждальний" (зі слов'янської)). Ісус увійшов до Храму Єрусалимського і, першим ділом, повигонив із Храму усіх торгівців жертовною худобою та усіх міняйлів, а затим увесь час навчав народ у Храмі, звіщаючи Боже Царство. Чи не найбільше докоряв Господь фарисеям. Господній гнів на фарисеїв недаремним був, адже це подвійна гидота - мати вигляд особливої святости, у серці ж своїм зберігати хижі та підступні думки. Господь, стоячи у Храмі, викривав усю негідність людську і, викривав її безжально - через жалість та любов до людей Богом Отцем благословенних самим приходом Сина до них.

    Господь пожив із нами, цілковито звідавши усього життя нашого людського, а воно ж було і є не таким, як його Бог-Сотворитель заповів нам, - воно бо є спотворене нашою нестримною та злою волею, - однак, Господь і цієї долі зазнав сповна; хоча Він і не був причетним до гріхів та злочинів наших, але наслідків людських прогрішень, гріхів та лукавства зазнав разом із нами, а вірніше - замість нас, - замість нас, якщо ми схиляємося перед Ним у розчуленні та вдячнім серці, у надії прилучитися до Нього назавжди.

   Для того, щоб ми могли й у цьому житті завжди прилучатися до Христа, залишив Він Себе для нас у Тому хлібі і у тій подячній чаші із вином, про Котрі Він промовив: " - Прийміть, споживайте - це є Тіло Моє, ... ", та: " - Пийте з неї всі - це є Кров Моя, ...". Таким чином, приймаючи частину (причащаючись) Тіла й Крові Христових, ми прилучаємося й до Самого Божества, що Є у Христі, Господь бо наш простерся поміж нами - лише людьми, та Богом-Отцем; ідучи за Христом і у Христі, ми дістанемося додому - до Божого невимовного Царства, синами Котрого, як виявляється, ми є ще від часу закладин усього світу.

   Важко уявити важчий гріх людського середовища, аніж убивство ним свого Сотворителя! Диявол не раз визнавав, що Ісус - Бог, а тому сподівався через убивство Ісуса, підкорити собі й Самого Бога-Отця! Кілька століть "готував" диявол таку релігійну іудейську касту в Ізраїлі, яка нарешті стала зручним для нього інструментом у вбивстві Боголюдини Ісуса Христа!

    Нині, у П'ятницю, Господь розділив із нами  - розбійниками - і цю найбільш небажану серед нас, людей, обставину нашого земного грішного життя, - розділив із нами гріб наш смертний, - був убитий злобою нашою та покладений мертвим до гробу.