Апостол Нафанаїл син Фоломія, тобто Варфоломій - один із дванадцяти Апостолів Христових. Це саме той, "істинний ізраїльтянин, в якому немає лукавства", як сказав про нього Сам Господь (Ін. 1, 47). Після Святої П'ятдесятниці Варфоломій проповідував на Сході - в Індії та Вірменії. В Індії Варфоломій переклав на індуську мову Євангеліє від Матфея, а у Вірменії зцілив дочку царську, відмовившись від оплати, через що охрестилися і цар, і вельможі, й народ його. Однак, в первісній Албанії (нині Азербайджан) язичницькі жерці розіп'яли Варфоломея, через що Апостол сповнився невимовної радості й проповідував Христа з хреста. Тоді мучителі зняли з Варфоломія шкіру та, зрештою, відтяли йому голову. Його мощі знаходяться в Римі.

    Святий же Апостол Варнава був Учеником Господа із числа 70-ти. Кіпрський багатий єврей Варнава отримав релігійне виховання разом із Савлом (майбутнім Павлом) у великого їудейського учителя Гамалиїла. Вчувши  ж Євангеліє Христове, Варнава увірував і був вибраний до Учеників Господніх. Після Святої П'ятдесятниці Варнава спродав усе майно своє та поклав гроші у ноги Апостолам. Апостол цей трудивсь невтомно, благовістуючи просторами Римської імперії, співпрацюючи із Павлом, беручи участь в Апостольському Соборі в Єрусалимі, та прийнявши мученицьку кончину свою в місті Саламіні від каменів ненависних юдеїв, що намагалися ще й спалити тіло його. Коли в середині 5-го століття після Різдва Христового відбулося знайдення мощів його, то на грудях Апостола Варнави лежало переписане ним самим Євангеліє від Матфея.