" - Навіщо ви молитеся ідолам?", таке питання чули дівчатка від своєї подруги - християнки Акилини. Акилині тоді було лише 10 років. " - Погляньте, вони нечулі та неживі." " - А твого Бога юдеї розп'яли і Він мертвий! - відповідали подруги. " - Він помер, щоб відкупити нас та із мертвих воскрес!" Такі та подібні висловлювання дівчинки-християнки донесли імператорському наміснику в Фінікії Волусіану, котрий піддав мученицю тортурам. " - Хай же прийде твій Бог та забере тебе із моєї руки" - промовляв Волусіан, - Акилина ж відповідала: " - Він зі мною невидимо і, що більше я страждаю, то більше сили і терпіння Він мені дає". Розпеченим залізом пропалили голову Акилині безумні мучителі та викинули поза місто, але мучениця прийшла знову у палац, від чого переляканий Волусіан звелів відтяти цій дитині вранці її голову, що й сталося 293 року за правління гонителя Діоклетіана у місті Вивлі Фінікійському, коли Акилині було лише 12 років.