Святитель Київський Фотій був греком із Пелопонесу. З молодих літ Фотій залишив світ та мешкав у пустелі. Коли в Київській митрополії помер митрополит Кипріан Цамблак, то Костянтинопольський патріарших трон прислав на Київську митрополію якраз Фотія, покликавши його із пустелі та звівши його до єпископського сану. В Руси Фотій виявив себе ревнителем церковних правил і всюди по усіх єпархіях дбав про впорядкування церковного життя. У ті часи давню Руську державу роздирала боротьба поміж Руссю Литовською та Руссю Московською з-поза яких визирали впливи як татарські з духом нашестя ординського, так і польські з духом проникливості католицької, що всіляко спонукала світських володарів до експансії нових земель. Грекові було важко зорієнтуватися в місцевій боротьбі і він промовляв що, можливо йому й дорікають, однак, йому байдуже - вихваляють його, чи ганьблять його, бо він, насамперед - раб Божий. Фотій говорив, що, якби він людям догоджати став, то рабом Христовим бути б перестав.

    За сім тижнів до упокоєння ангел звістив Фотію про кончину його 1431 року нинішнього дня. Похований в Успенському соборі Москви, а його мощі отримано 1447 року після Різдва Христового.