Славні і всехвальні Апостоли Петро й Павло є Першоверховними, бо найбільш потрудилися для Вселенської Христової Церкви на всі часи й для всіх народів.

    Апостол Петро був простим рибалкою на морі Галилейськім, а Павло був високоосвіченим законником, фарисеєм та громадянином Римської держави. Апостол Петро мав поривчасту відважну віру, завдяки якій Отець відкрив Петрові, що Господь - це Син Його - Бога Живого. Апостол же Павло спочатку був гонителем християн, а після навернення - ревним проповідником Христа у всій імперії. Апостол Петро тричі зрікався Христа, бо йшов за Христом, як людина, але й тричі визнав любов свою до Христа, як прощений духоносний Апостол. Такі різні за темпераментом та способом життя люди, тримаючись у немочі своїй лише Христа Бога, покинули сей світ близько 67 року після Різдва Спасителя свого у Римі, де Петра розіп'яли на римському хресті, а Павла стяли мечем, як римського громадянина.