Коли у 8-му столітті імператорський престол у Костянтинополі посів Лев Ісаврянин, то виросло, згідно волі його та сприяння іконоборчого патріарха Анастасія, гоніння на іконошанувальників, котрими є справжні православні християни. В ході цих гонінь та боротьби з іконошануванням, воїни, маючи наказ та приклавши драбину, намагалися зняти чудотворний образ Спасителя із мідних воріт міста. Одна відчайдушна черниця Феодосія-діва відштовхнула драбину із воїном від образа й таким чином завадила знищити святиню. Не чекаючи на розправу та не криючись, Феодосія разом із іншими черницями, попрямувала до патріарха та викрила його в нечесті. Замість того, щоб покаятись, Анастасій передав черниць імператору, який умертвив тих черниць, Феодосію ж замкнув до темниці, наказавши наносити їй по 100 ударів щодня й, зрештою, спалив її в печі для злочинців. Вподальшому мощі преподобномучениці спричиняли багато чудес.