Преподобний Пахомій жив у 4-му столітті після Р. Хр. . Пахомій служив у римському війську і його увагу якось привернули єгипетські християни. Вони поводилися миролюбно, привітно та немстиво. Саме ці враження привели Пахомія до святого Хрещення. Потрапивши до Фіваїдської пустелі, цей колишній воїн був таким же витривалим подвижником чернечого життя. Одного разу на березі Нілу до Пахомія звернувся Господь Бог: " - Поселися тут та збудуй обитель. Збереться до тебе багато іноків". Ангел же, що відразу з'явився, подав Пахомію устави монастирського гуртожиття. З цього початку й розрослися численні монастирі. Дияволу це не подобалося і він явився Пахомію у вигляді Христа. " Радуйся, Пахомію. Ти так мені догодив, що я сам, Христос, прийшов до тебе!". Та Пахомій духом своїм засумнівався в істинності того, хто прийшов і, перехрестившись, відповів: " - Відійди від мене, душе злоби". Привид зник.

   За великі подвиги у пустельному гуртожитті Пахомія й прозвали Великим. Упокоївся 348 року, зібравши до монастирів близько 7 тисяч ченців.