Святого мученика Калиника батьки виховали у чистому християнському благочесті. Дивовижним для усіх було те, що Калиник, прагнучи дії, почав самостійно обходити міста та села рідного краю і благовістити Христа. То були часи, коли християнство, хоч і розповсюдилося широко, та все ж, навколо панували закони язичницького Риму. В місті Анкирі в Галатії язичники схопили молодого проповідника та відвели його на судилище місцевого управителя, який застосував до Калиника важкі тортури. Згодом Калиника, взувши у залізні поцвяховані чоботи, відконвоювали до міста Ганри на виконання остаточного вироку. Дорогою, коли солдати прагли, Калиник вивів для них із-під каменя сухого воду. У Ганрах мученика вкинули до розпаленої печі, де він і загинув, залишившись вірним Христу Богові.