Освічений шляхтич Афанасій постраждав у своєму преподобницькому житті за відстоювання православної віри та її Церкви серед польсько-католицьких утисків усередині 17-го століття. Йому, ігуменові Берестейського Симеонівського монастиря, явилася Божая Матір, промовляючи: "Йди, слуго мій, і сміливо промовляй до сенату й короля, щоб не займали вони православної віри, бо будуть передані у володіння сильного царя й народу". Вподальшому поляки ув'язнили Афанасія та відтяли йому голову року від Народження Сина Божого 1648-го.