Святий благовірний князь і мученик Оскольд, як вважають дослідники, зокрема Іоан Длугош, був потомком князя Кия. Мабуть, неслов'янські їхні імена мають походження іще готське, або й сарматське. При Хрещенні ж благовірний князь отримав ім'я святого Миколая. Через часті утиски київських купців та послів у Костянтинополі, князю довелося 860 року узяти столицю Східної імперії в облогу та повернутися додому від стін її з тріумфом. як не дивно, але наслідком цих подій стало Хрещення самого Оскольда із частиною дружини, і заснування Патріархом Фотієм Руської митрополії. Від року цього видатного розпочався й літопис наш руський - "Повість врем'яних літ ...".

   Згідно літопису Оскольда підступно вбитий князь Олег, що переодягся торгівцем і якось виманив князя поза місто (Київ). Це похмуре вбивство сталося за підтримки київських язичників, невдоволених розвоєм християнства. Оскольда поховали на місці загибелі, на могилі ж збудували церкву святого Миколая.

   З нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату  27 червня 2013 року канонізував Князя Аскольда-Миколая та причислив його до лику святих .