Преподобний Аврамій Галицький був спочатку ченцем обителі преподобного Сергія Радонезького. З благословення свого святого ігумена, Аврамій попрямував до Галича Мерського, що у Північно-Східній Руси. Прийшовши у ту країну, Аврамій не ввійшов до міста, а оселився в дикій глушині. Одного разу, коли Аврамій молився у келії своїй, почувся йому голос згори " - Аврамію, зійди на гору, - там є ікона Богородиці", - так і було. Про Аврамія дізналися мешканці того краю, і сам князь Галицький Димитрій прохав преподобного відвідати місто. Почувши про згоду, назустрій Аврамію, що йшов з іконою Богородиці, вийшов цілий хресний хід і багато хто із присутніх отримали зцілення. Князь пожертвував Господу, подавши преподобному кошти на будівництво монастиря на місці знайдення ікони. Найбільша дяка Аврамію за те, що йому вдалося вмовити мерян і чудян позбутися залишків язичницького чарівництва та марновірства. Аврамій постійно залишав збудовані та облаштовані ним обителі і, нарешті, заснував на березі Чудського озера обитель Покрови Пресвятої Богородиці. В ній і віднайшов свій спокій преподобний Аврамій, померши 1375 року від Різдва Христового.