15,06,2014

 

Євангеліє від Матфея (10, 32-33; 37-38; 19, 27-30)

 

                                       Слава Ісусу Христу!

                                   Дорогі браття й сестри!

    Господь і Бог наш Ісус Христос зіслав нам від Отця Духа Істини, Утішителя душ наших. Цей Дух, наповнивши Сіонську світлицю, де зібралися святі Апостоли Господні разом із Матір’ю Його Пренепорочною, напоїв живильними водами Райське Древо Вселенської Церкви. Цей Дух є Господом Животворящим – Богом нашим, що всюди є і все наповняє. Найперше ж, Дух Святий, і живить, й наповняє душі тих, хто гаряче на вічний Його поклик відгукується й лине душею та тілом своїми  до Церкви святої Його, що в ній перебувають сонми тих святих величних, що у різні віки виконували волю Його – Божу. Тому то, браття й сестри, нині, у першу Неділю після П’ятдесятниці, ми не можемо їх не згадати - усіх святих Божої Церкви, вони ж бо є найкращими плодами Духа Всесвятого. Спозирання цих прекрасних плодів вчиняє нас радісними та сповненими остаточної надії, що, скуштувавши таких плодів, ми прилучимося до райського Царства Небесного. Саме, коли ми вчитуємося в записані «Житія святих», тоді ми і втамовуємо і духовну спрагу, і духовний голод. Підкріплені таким чином, можемо діяти у світі цьому як християни, тобто, як Христове військо. Христове військо не бореться ні з чим тілесним та матеріальним, а долає лише зло, лише духовну темряву та духів її. Кожен християнин повинен зусиллям волі своєї подолати власні гріховні та егоїстичні пристрасті, а натомість сприяти ближньому своєму триматися на спасенній дорозі. Нікому із нас не потрібно шукати в собі сил для великих і високих подвигів, а потрібен лише один боговгодний подвиг – сторонитися гріха і пристрастей його, - і Господь Бог наш – Ісус Христос подасть нам мир Свій – мир, що його невзмозі відібрати лукавий володар світу цього - диявол. Власне, єдиним, Хто переміг диявола у світі цьому є Христос і нам достатньо лише перебувати в єдності із Ним, яку ми отримали у Святому Хрещенні, і яку ми повсякчасно підтримуємо і оновлюємо у святому Причасті Тіла й Крові Його під виглядом благословенних хліба і вина Вечері Таїнної. Також, допомагають нам перебувати з Богом щоденні молитви і звертання наші до Нього, рішучість наша жити згідно заповідей Його – і біблійних, і євангельських.

    Дорогі браття й сестри! Хоч би як не долало нас життя земне наше, хоч би як не відволікало нас від Христа, хоч би яким нецікавим зображало нам життя із Богом, ми, однак, завжди можемо і повинні повертатися до Бога. Адже Він єдиний незрадливий, довготерпеливий. Він Є жива Істота, Яка усім володіє і справедливо усім править. Водночас, Він невпинно і безперервно любить кожного із нас, хоч ми й перериваємо постійно наш із ним зв'язок у молитві, богослуженнях церковних, відволікаємось від Христа на чинення наших неправд і злочинів. Нехай же ми, навіть відволікаючись від Христа, якнайшвидше переконаємося, що життя без Бога згубне, погибельне, спричинює помноження бід і горя, та губить кожного із нас, незалежно від статусу, земних досягнень чи якостей розуму, сил, умінь та здатностей. Яка бо успішна творчість порівняється із Усетворчістю Божою, бо, якщо митець не визнає, що Бог є джерелом натхнення і мистецтва, то уся його діяльність перетвориться на гріховну ворохобню, кінець якої – психічні розлади, хвороби й смерть у вічних сутінках. Чи будуть люди будувати, чи будуть люди купувати, чи будуть вони виробляти блага і предмети сфери побуту і споживання, - якщо забудуть про Бога, то й Бог про них забуде, а отже зникнуть навіки разом із неминучим зникненням всіх їхніх діл, колись величних.

    Як же чинити нам із вами, дорогі браття і сестри, у житті нашому, щоб виконати, оголошені Христом Богом суворі умови нашого спасіння та, щоб Царства Небесного втрапити нам? Необхідно почати з малого, тобто - в усіх найдрібніших наших буденних справах ми маємо догоджати Богові, чинити по совісті, чесно, ретельно й дбайливо виконуючи усе, чого вимагає правда і взваємоповага поміж усіма нами – ближніми у Бозі, ближніми у Христі Ісусі.

                                                               Амінь.   

 

 

Апостол до Євреїв (11, 33 - 12,2)