Боже каміння
23.03.2014
Євангеліє від Марка (8, 34 - 9, 1)
Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Неділя 3-тя Великого Посту щороку є Хрестопроклонною. «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде.» - промовля’ до кожного із нас Христос. Чому, - запитуємо ми, - така жорстока вимога для кожного християнина? Неначе на військовий подвиг смертельний кличе нас Господь. Невже кожен християнин має уподібнитись до члена організації радикалів-самозреченців? Нас лякає така перспектива життя у Христі Ісусі. Життя, одначе, у Христі є не таким як у земних героїв. У чому ж відмінність та в чому є спільне. Сам принцип відваги і самозречення є тут подібним і спільним, але ж мета відрізняється, бо герої-самозреченці земні сягають земної мети, а віддані Христу Богу християни мають за мету Небесне Царство. У разі поразки герої земні отримують смерть свого тіла, чи страту земного життя, поразкою ж для християнина є вічна смерть у пеклі поміж демонами. Зрідка геройська земна організація довго існує та до сивин доживає, бо потрібен їм результат якнайшвидше - задля земного життя чи свого, чи спільноти своєї, чи краю свого, чи народу свого. Христова ж спільнота – Церква - існує дві тисячі літ і буде існувати до кінця віку – скільки існуватиме людство саме на поверхні земній та у просторі.
Дорогі браття й сестри! Христові слова промовляють до нас про те, що, зрікшись себе, ми маємо узяти на себе кожен свій хрест. Кожен із нас, повинен зрозуміти, яким є цей хрест, тобто обов’язок, завдання, роль чи призначення життєве. Не забуваймо, що це завдання повинне бути найголовнішим, першорядним і таким, заради котрого той, хто виконує його, готовий нехтувати усім іншим, що є у житті його. Так буває у земних героїв, бо кожен із них, виконуючи завдання в лавах організації своєї, нехтує усім іншим, що є в житті його, ба навіть і життям своїм! Кожний же християнин повинен бути таким же безкомпромісним, несучи свій хрест – не покладати його зі своїх рамен для відпочинку, для відволікання на інші справи та усе, що пропонує кожному із нас спокусник-диявол. Хреста свого потрібно нести слідом за святим та безгрішним Христом - Агнцем Божим, що Його привели володарі земні на заколення. Як непривабливо виглядають у Божих очах усі ті фарисеї, що їх простив Христос із висоти Свого Розп’яття на Хресті. У деяких надрах Передання (правдоподібні частини євангелія від Никодима) повідомляється про те, що розпинателі Ісуса Христа – Анна і Каяфа – розкаялися в скоєному. Чи не краще, дорогі браття й сестри не ставати ворогами Божими ніколи, а нести свій хрест терпінь та смирення вчасно та щоденно. Яка найбільша трудність у несенні хреста життєвого слід за Христом? Найбільшою важкістю й незручністю у несенні хреста є те, що нам постійно заважають пристрасті й гріхи тілесні і душевні. Крім того, для забезпечення усіх життєвих бажань і забаганок сучасний християнин витрачає немало енергії, а тому нести хреста свого, свого християнського обов'язку не вистачає вже ніяких сил душевних. Тому кожен із нас, християн, повинен задовільняти життєві потреби свої в необхідних обсягах лишень, бо ж їх розширення та задоволення відволікає від служіння Спасителеві нашому Христу Богові.
Світ ненавидить усяку правду, а тому завжди й будь-якими засобами побороти прагне людину благочестиву. Господь називає цей світ "перелюбним і грішним" (Мк. 8, 38), а тому горнімося, браття і сестри до Христа Бога постійно - увесь час! Хрест Христовий - ось джерело нашого спасіння, бо не переміг диявол Господа Бога нашого, а тому - ми із Богом, Спасителем нашим і на цій землі, і у вишніх, де Господу Богу нашому - слава, честь вселенські та перемога над злом.
Амінь.
