Слава Ісусу Христу!

                                            Дорогі браття і сестри!

                          Яким є наш погляд на світ, браття і сестри? Чи бачимо ми світло Христове у своєму житті, а, чи бачимо ми світло цьогосвітнє й антихристове, яке, хоч і є гарним, та, однак, нищить усяку душу людську, Богом створену. Любов, браття і сестри, є світлом Христовим! Чи всіх любити, - запитуємо ми один одного і себе, - і відповідаємо, що достатньо і того, щоб нікого не ненавидіти. Не повинно і не може бути у християнина ненависті до беззаконника і грішника, а лише смуток християнський від того, що так підпадає той грішник під владу антихриста - володаря світу цього.

    Господь і Бог наш Ісус Христос заповідає нам, браття й сестри, першочергово не турбуватися ні про що земне, ні про які, отже, наші земні потреби. Головною турботою про хліб насущний живе та людина, що віддана служінню самій собі, - така людина не спроможеться на любов до ближнього та не зможе втиснутися до Царства Божого. Як нестерпно звучать ці Христові слова для багатьох із нас! Але не поспішайте і послухайте, згадайте - що Господь сказав наприкінці цих слів - Він нагадав, що Отець наш Небесний відає про усі наші потреби. Чому ми не віримо і цим словам? Тому, що ці слова не справджуються на нас! а чому ці Отчі слова не справджуються на нас? Та тому, що ми не надаємо Отцеві нашому можливості допомогти нам - ми самі кидаємося себе рятувати від голоду й холоду і Богові не зостається можливості нам допомогти. Ми справді є маловірними.