13,07,2014

 

Євангеліє від Матфея (8, 28 - 9,1)

 

      Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

    Господь і Бог наш силою і святістю Своєї божественної природи прогнав бісів із двох нещасних, що жили у гробах на Гадаринському березі Генісаретського озера. Ніхто нині невзмозі вчиняти хоча б щось подібне, бо Господь з усією незбагненною владою спокійно наказує бісам і ті запопадливо коряться. Незбагненна ця влада Христова! Лише поодинокі святі в історії Церкви спромагалися бути настільки чистими та ангелоподібними, що Господь через них, також, учиняв вигнання бісів з охоплених ними. Що у такому разі значить для нас щойно вислухане євангельське оповідання?

    Це означає, що ми теж охоплені бісами, дорогі браття і сестри, адже, якщо ми чинимо гріхи, то це не обходиться без бісівської участі, а коли ми перебуваємо у пристрастях, то й пристрасті наші володіють нами за допомогою бісівської роботи. Ми бачимо, що Господь вигнав великих і чисельних бісів із людей, а як же нам вигнати своїх малих і менш чисельних бісів? Маємо для цього пам'ятати, що Господь залишив нам по Собі Духа правди, Утішителя, а тому, звертаючись до Царя Небесного та ходячи в житті виключно духовними дорогами, ми зможемо вигнати наших природжених чи набутих бісів, що постійно штовхають нас до гріха. Першою перешкодою у боротьбі із власними гріхами та пристрастями є те, що неможливо долучитися до Духа Божого, не очистивши себе від скверни, бо неможливо бути в Дусі та залишатися в скверні і, водночас, неможливо очистити себе від усякої скверни не звертаючись до Духа Святого. Треба цей парадокс розуміти так, що дух Святий виконує поетапну роботу – він на наше прохання очищає від скверни нас, а затим, ми маємо вже можливість очищеними отримати Духа Святого усередину себе намісце вилученої скверни. Іншими словами, ми отримуємо від Бога попередню духовну благодать, що сприяє нашим шляхам до Бога, далі - благодать, що її ми отримуємо, перебуваючи в Бозі, і, також, благодать, яка залишається із нами в разі, якщо ми відступаємося від життя в Дусі Святому. Бачимо, що духовна благодать завжди спонукає нас рухатися від гріхів до Бога, бо ж діє благодать Божа в нашому житті завдяки тому, що Бог бажає цього, - як бажав Він цього на березі Гадаринськім, так бажає цього Бог і нині щодо кожного із нас – щоб ми очистилися від усякої скверни.

    Також, показав нам Господь і інше, - а саме те, що трапляється із людьми, коли вони живуть у гріхах та пристрастях спричинених та збуджених бісами, - такі люди уподібнюються в масі своїй до стада свиней, яке прямує неодмінно до прірви й погибелі. Чи бажає будь-хто із нас стати членом стада свиней та загинути? Ні, ми бажаємо бути членами Христової пастви і з вдячністю користуємося Христовим для нас дарунком – Його бажанням задля нас перемогти бісів на Хресті!

    Господь у нашій візантійській іконографії буває зображений на Хресті із так розпростертими руками, що стає зрозуміло, що бажає Він, терплячи муки й знищуючи гріх, огорнути й захистити спасительними руками Своїми від бісів увесь світ, усіх людей Своїх.

    Прилиньмо, браття й сестри, до Христа, залишивши усе оманливе, спокусливе й зрадливе, кінець котрому у цім світі – прірва й смерть. Долучаймося до благодатей Духа Святого, що щедро вилив Його Бог на всяку плоть - і ми перебуватимемо й житимем у радості, мирі, спокою, терпеливості,  милосерді, вірі й любові.

                                         Амінь. 

 

 

Апостол до Римлян (10, 1-10)