Боже каміння
21.09.2014
На Утрені - Євангеліє від Луки (І, 39 – 49, 56);
На Літургії - Євангеліє від Матфея (ХХІІ, 35 – 46),
Слава Ісусу Христу,
дорогі браття і сестри!
Щойно ми знову почули найглибші принципи справжньої успішності будь-якої людини. Одначе, принципи ці не працюватимуть, якщо ми не згодимося з тим, що потрібна любов. Заповідь не матиме дії, якщо наша увага вихоплюватиме з неї спочатку якісь інші слова, а не дієслово "любити". Наприклад, якщо ми думатимем про любов "усім серцем", чи про любов "усією душею", чи "думкою" усією, чи "силою" та про те, яким же чином застосовувати серце, душу, думку та силу для виконання найбільшої цієї заповіді, то ми ніколи не дійдемо згоди, як же поєднуються поміж собою ці способи любові до Бога - що має бути першим чи більшим, а що в другу чергу, як супровідне і т. д.. Або, коли ми у заповіді любити ближнього свого, як самого себе, відразу думаємо про те, як ми любимо себе, і що із цієї любові можна, а чого не слід уділити ближньому. Можемо бути певні, що думки і судження з цього приводу розділятимуться й ніколи не дійдуть спільного знаменника.
Насправді, є лише один спосіб зреалізувати ці дві заповіді вірно і дієво - лише виконуючи дієслово "любити".
Якщо серце, душа, думка і сила сповнені любові, то вони завжди поєднаються поміж собою у потрібний спосіб для дії, чи утримання від дії, але неодмінно спрямовують нас до Царства Небесного. Якщо ми справді любимо свого ближнього, то будемо готові віддати йому й більше, аніж самі потребуємо, і собі самим бажаємо.
Насамкінець, необхідно згадати про те, що віддана любов існує і серед грішників, і серед злочинців, і серед ідолопоклонників. Тому необхідно знати, що любити треба лише Господа Бога, Якого ми сповідуємо у Символі Віри нашої, а ближніх любити лише у Христі Ісусі, і в жодному разі поза Христом.
Нехай же ми будемо спроможні, очистивши себе від усякої скверни, чути дихання Духа Святого в усіх дорогах, чи стоянках життя нашого та ступати по життю лише в згоді із Цим Духом - Утішителем нашим, Якого вказівки ми мали б сприймати безпомилково і, таким чином, могли б далі перебувати у глибокому мирі посеред найбурхливішого і жахливо-підступного сильними хвилями моря бурхливого життя, що нас оточує на цім віку.
Амінь
Апостол Коринф'янам Другий (ІV, 6 – 15).
