Боже каміння
31.08.2014
На Утрені - Євангеліє від Матфея (28, 16-20),
На Літургії - Євангеліє від Матфея (19, 16-26)
Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Молодий і праведний юнак, про якого ми вкотре, у цей 12-ий Недільний день по П'ятдесятниці, чуємо зі Святого Письма , виконав усі заповіді, що їх заповів ізраїльтянам Бог через Мойсея. Цей молодий юнак виконував Божі заповіді завжди і незважаючи ні на що, бо по справжньому був відданий Богові народу Ізраїля, бо по справжньому шанував святині його, бо по справжньому любив і шанував батьків і батьківщину і не пошкодував би життя свого за них і за неї, бо посправжньому не чинив шкоди ближньому та дотримувався моральної чистоти.
Одначе, самому йому виявилося замало усіх чеснот благочестя, бо відчувало праведне серце його, що Бог передбачає значно більших подвигів для наближення до Нього. Так і сталося нині - Господь запропонував юнакові відмовитися від усього, що той мав у житті, крім власної праведності і, щоб лише вона залишилася незмінною в юнакові.
Юнак відійшов, бо не спромігся зрозуміти сенсу такої жертовності. Так, праведність, неначе у Іова має перевищувати все інше, але ж і все інше, від чого пропонує відмовитися Господь, - нажите юнаком через власну праведність. Таку дилему розв'язати неможливо, якщо б не божественний подвиг Христовий, що про нього ми чуємо нині із Послання святого Апостола Павла до Коринф'ян. Павло похваляє нас разом із коринф'янами за те, що ми віруємо у факт смерті й Воскресіння Христових, через котрі маємо від Бога благодать легко й байдуже зносити всі життєві негаразди й саму смерть.
Бо ж не що інше, а найпевніше в усьму Всесвіті Царство Боже Небесне подарував нам із вами Господь, всіляко запевняючи нас у безперечності його існування настільки, що не буде втратою і самого життя і всього цінного в житті позбутися заради Нього.
Амінь.
Апостол до Коринф'ян Перший (15, 1-11)
