натисни на іконку
натисни на іконку

Христос воскрес!
Дорогі у Христі, браття й сестри!
Зустрівся Господь і Бог наш Ісус Христос із жінкою самаритянкою біля стародавньої криниці праотця-патріарха Якова. Ісус Назарянин був надзвичайно відвертим у розмові із цією самарянкою.
Господь наш прямо сказав самарянці, що Він Той Христос, що Його очікують іудеї та самаряни. Чому так сталося?
Тому, що самарянка виявилася здатною до сприйняття Царства Божого. Цю бо самарянку не довелося переконувати у тому, що вона живе розпусно, - вона бо й сама, не дочікуючись сказала про себе, - що чоловіка вона не має.
"Це ти добре сказала ..." - промовив до самарянки Христос і доповнив визнання самарянки описом обставин розпусного її життя ("п'ять чоловіків ти мала ..."). Тому і ми, браття й сестри, коли визнаємо свою гріховність на сповіді, то не можемо задовільнитися лише почуттям покаяння, але повинні назвати і сам предмет нашого гріха чи гріхів, щоб названий гріх відступив від нас, а ми в Христі зосталися.
Зі слів Спасителя. браття і сестри, ми дізнаємося, що Отець наш Небесний шукає Собі поклонників "у дусі та істині". Ось, виявляється, яким чином мали б ми жити - у Дусі Святому та в Істині! Правда бо, чи істина від часу приходу Христа у світ стає важливішою за все, що передувало приходу Христа - згадаймо для цього, що заради старозавітньої церкви Господь дозволяв ізраїльтянам винищувати інші племена і народи, пророк Ілля вирізав жерців Ваалових і т. д.. Коли ж Ізраїль вижив у поганському світі і утвердив ім'я своє на поверхні землі, то вийшов із лона його Спаситель всього світу - Христос Ісус і узріли ми, що був народ ізраїльський надзвичайно жорстокосердним та заледве зміг утримати в собі визнання Бога Вседержителя, обклавши себе сотнями приписів та батьківських передань. Коли ж прийшов Месія, то, ось, - промовляє до самарянки Фотинії, що, - потрібно слухати внутрішній голос істини, а щоб істина була істинною - бути з Ним - із довгоочікуваним Месією - Христом, що Ним і відкрився Ісус перед цією Світланою біля криниці Якова.
Свята мучениця Фотинія (Світлана) Віддала життя своє за Христа під час лютування імператора Нерона. Сатана через Нерона зняв зі Світлани шкіряний її покрив та з люттю вкинув мученицю у колодязь. Усі ці муки свята прийняла добровільно й радо, щоб знову, тепер уже навіки бути з Христом Богом.
Амінь.