Колосянам 3, 12-16; Луки 17, 12-19

Дорогі во Христі браття й сестри!

Слава Ісусу Христу!

У Господа нашого Ісуса Христа стається навіть так, що сама лише віра спасає! Спасає навіть тих, що непричетні до спільноти "овець Ізраїлевих"! Як бачимо, дістався спасіння для життя вічного якийсь самарянин, - один із десятьох, - дев'ять же ізраїльтян лишень порятували шкіру свою від прокази!

Чи ж це справедливо, браття й сестри, що спасся самарянин, а не правовірні юдеї? Здавалося б,- це несправедливо, але хіба ж бо справедливо, що, коли всі десять очищених від прокази пішли показатися священикові, то священик іудейський самарянина відправив назад геть? А, можливо, що, знаючи ставлення непрокажених іудеїв до всіх самарян, не пішов самарянин той до священика того ... . Кому мав показатися самарянин? От він і повернувся до Ісуса, щоб саме Йому - істинному Священику показатися! Де ж дев'ять? У них - все добре! Показалися своєму священникові та повернулися до своїх родин.

Дорогі во Христі браття й сестри! Те,що Христос очистив від прокази самарянина є для нас дуже важливим ще й тому, що й самі самаряни ставилися до іудеїв навіть гірше ніж погани, язичники. Шануючи Єдиного Бога, одне лише П'ятикнижжя Мойсеєве та Книгу Ісуса Навина, не шануючи старозавітніх пророків, збудувавши інший храм на іншій горі, самаряни часто виступали збройно проти юдеїв на боці язичників. Більш того, - самаряни в подальших віках не терпіли та переслідували також і християн! Ось про таких от людей Господь часто й розповідає нам, то виливаючи на них благодать зцілення, як у випадку з одним із десяти прокажених, то пророкуючи, як у випадку із самарянкою. Отже, якими б неприємними не були ті, чи ті люди, - Господь любить їх Своєю Божественною Любов'ю! Тобто, для спасіння через Христа Ісуса, - нашого із вами Бога, - достатньо лише того, щоб належати до людського роду!

Самаряни не виконували належним чином Закон Мойсеїв, однак у Христі Ісусі, як бачимо, знаходили спасіння. Але ж Господь говорив, що прийшов виконати Закон, а це означає, що й послідовники Його мали б виконувати Закон Мойсея. То що ж, самарянин виконував Закон Мойсея? Як і коли цей прокажений самарянин виконував Закона Мойсеєвого?

Цей прокажений самарянин виконав Закон Мойсеїв тоді, коли в гурті ТАКИХ ЖЕ прокажених вигукував: "Ісусе Наставнику! ПОМИЛУЙ НАС!".Бо серце, яке здатне взивати до Господа - "Помилуй", здатне бути таким, яким його описує Апостол Павло в своєму Посланні до Колосян: милосердним, добрим, смиренномудрим, лагідним та довготерпеливим.

Річ у тім, що рідкісний іудей наближається до того, щоб мати таке серце, та все ж не спромагається бути настільки милосердним, добрим, смиренномудрим, лагідним та довготерпеливим, щоб могти істинно любити Бога та ближнього. Звернімо увагу, що найчастіше лише той, хто страждає, той і здатен до згаданих чеснот. До того ж, бачимо, що лише один із десятьох стражденних стає причетним до християнської Любові, а інші, проминувши страждання, стараються якнайшвидше забути про них і не згадувати вже ніколи, - ані про страждання, ані про стражденних. Важко, браття й сестри посправжньому дістатися до Господа та Царства Його! На заваді виступає ЦЕЙ СВІТ, і, найважчим є те, що Мойсеєве законодавство фарисеї запросто вписують у систему координат світу цього. Тому-то, можна жити в усіх приписах Закону, але як складової цього світу! У житті фарисея Законодавство Мойсея - це лише стиль цьогобічного життя. Нехай же ніхто із нас не наважується жити отак, по фарисейськи.

Відомо, що Апостоли та учні Христові вже після Вознесіння Господнього дотримувалися законодавства та звичаїв юдейських (особливо Яків, брат Господній), заради любові до ближнього й до Бога.

Ми, дорогі браття й сестри маємо багато своїх християнських звичаїв, маємо безліч правил та канонів, маємо богослужбовий устав і, на жаль, маємо своє, не гірше від юдейського, фарисейство, котре демонструє нам не життя в Бозі, а лише життя в божественному стилі, ще й називаємо стиль такий православним, - неначе життям таким правильно ми Бога визнаємо?!

Необхідно віддалятися від фарисейства, що паразитує в православній Церкві, бо сказав нам про це Господь: "... все, що вони (фарисеї) кажуть додержувати, додержуйте і робіть, а по ділах їхніх не робіть, бо вони говорять і не роблять ..."(Мф. 23,2). Чому не роблять? Бо це дуже важко ... - виконувати усі приписи і канони православної Церкви завжди! Той, хто виконує устав Церкви православної, той справжній страждалець і, такий страждалець стається і милосердним, і добрим, і смиренномудрим, і лагідним, і терпеливим!