03,08,2014

Євангеліє від Іоана (20, 11 - 18) (на Утрені);

Євангеліє від Матфея (14, 14 - 22)

         Слава Ісусу Христу, дорогі браття й сестри!

    Нинішнє помноження хлібів є ніщо інше, як прообраз нашої Подяки Богові, коли ми безкровні хліб і вино приносимо Йому - Отцеві за всіх нас і за все, що є в нас, а Отець наш Небесний дарує нам можливість спожити Жертовного Ягняти, заколеного саме через гріхи кожного із нас. Це Жертовне Ягня, нами спожите, Є Сам Господь, що споживається і не закінчується, бо Воскрес із мертвих. Приносимо прості хліб і вино, а отримуємо Тіло й Кров Розіп'ятого, але Воскреслого із мертвих Господа нашого Ісуса Христа. Причащаючись цього Тіла і Крові Господніх, ми і власні тіло й кров прилучаємо до Воскресіння із мертвих і до життя вічного.

    Увесь народ, що залишився біля Ісуса на ночівлю, наситився досхочу від п'яти хлібів та двох рибин, розданих Апостолами за словом Господнім. Якщо Ісус Христос звичайний хліб та рибу розломив, і вони залишалися завжди не до решти розділеними доти, доки не наситилися усі п'ять тисяч народу, то тим більше Тіло Своє учиняє Він знову й знову нерозділеним, щоб ми мали змогу безліч разів розділяти поміж собою Його та споживати для того, щоб відпущеними були гріхи наші на вічному Жертовнику перед Престолом Отця Небесного.

    Ось, ми чуємо нині від Апостола Павла, як закликає він розділених Коринф'ян бути однодумними, запитуючи їх резонно - "Чи розділивсь Христос?". Ні, Христос єдиний, а розділивсь, аби кожному особисто подати благодать викуплення з гріха і прощення гріха. Єдиний Христос і єдина благодать Його, але кожен із нас зокрема, отримує її усю цілковито і особисто. Жодні земні людські обставини не можуть стати на заваді того, що Єдиний Господь належить у Причасті кожному Особисто і цілковито. Якщо нині дехто зі священства мовить, що Христос не в усіх православних спільнотах присутній, то нехай пояснить, чи може бути так, щоб Господь не пожертввав Себе для православно віруючого християнина, аби привести його до Небесних осель Своїх? Таке неможливе. Як понесли у присмерку Апостоли хліб і рибу для усіх, що зібралися навколо Христа, так вони і далі подавали Христову Небесну Поживу усім, хто прагнув прощення гріхів та життя вічного. Церквою Христовою є ті, що справді прагнуть Христа і потребують спасіння лише в Ньому Єдиному - таких поклонників шукає Собі Господь. Нині ж мирська пиха багатьох зарозумілих церковних тисяченачальників, узявшись руками до Тіла і Крові Христових, роздає Їх не усім, хто потребує, а на власний цьогосвітній розсуд. У руках таких "апостолів", подані Христом Тайни, для них самих залишаються звичайним хлібом і вином. Невже Апостоли змогли б насмілитись не всім, що зголодніли тілесно, роздати хліб і рибу? Чому ж нині, в нас, московська ієрархія насмілюється роздавати Тіло й Кров Христові не всім, що зголодніли духовно? На наше щастя, Бог Отець подав нам, у нашій природній українській Церкві тих Апостольських Христових спадкоємців, котрі не зважають на світ, а подають нам Животворчі страшні Христові Тайни без лукавих додаткових умов, чи бездушних затримок, без псевдодуховних катувань та знущаннь фарисейських.

    Господь у Євхаристійному спомині нашому є Один для всіх, хто без лукавства й упереджень, а щиро, вірує у втілення Його, Хресну Жертву Його та Світле Воскресіння з мертвих. 

                                  Амінь.

Апостол до Коринф'ян (1, 10 - 18)