6,07,2014

 

Євангеліє від Матфея (8, 5-13)

 

         Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

    Ось, звертається Апостол до Римлян,до Римських християн, і промовляє, нагадуючи, що необхідно віддати себе на святість у житті своєму. Апостол бажає вказати наверненим від гріха римлянам, що неможливо нічого не діяти, щойно від гріха звільнившись, бо ж, очевидним має для них бути те, що праведність повинна помножуватися, вона має тривати та звершувати нові й нові справи, тобто має бути робота, треба бути рабами Божими. Якщо сидітимем без діла святого, то, коли спокусник кликатиме на гріховну справу, то є певна якась імовірність, що йому може вдатися спокусити людину на зло і на гріх. Потрібно неодмінно діяти, трудитися в Божому винограднику чи на Божій ниві.

    Ось, звернімо, також, увагу свою на те, як відповів Ісусові сотник римський про усіляке служіння, завжди пов’язане як із підлеглістю, так і з начальництвом. На його прикладі, який Христові вельми сподобався, ми маємо зрозуміти, що людина не може догодити Богові одиноко, але повинна бути ланкою цілого ланцюга, чи каменем у цілій будові, словом – лише разом з усією церквою. Віру сотника у те, що увесь духовний божественний світ взаємопов’язаний, Господь показав нам, колишнім язичникам, за приклад.

    Ми у світі тепер, і маємо свободу чинити як добро, так і зло. Якщо людина чинить і добро, і зло, то така людина провадить небезпечне духовне життя і дуже виснажує себе. Якщо людина стане на сторону зла, то неминуче загине, адже Бог переміг зло на земному Хресті Сина Свого. Коли ж людина вибирає сторону добра, то ввійде у життя вічне благодаттю Христа, Агнця Божого, відданого у Жертву за неї на тому ж Хресті. Для того, щоб ми могли належати лише до Божого воїнства, лише до Церкви Його, повинні ми цілковито відмовитися від усякої неправди, зла, гріха та усякого служіння лукавому та нечестивому.

    І, нарешті, основне, що ми маємо винести із цього випадку з уздоровленням слуги римського сотника, то це те, що видимий світ належить, насправді, лише одному Богові – лише Він є Всемогутній Володар світу. Влада Божа опирається на безліч ангельських сил, котрі наймудрішим чином розподілені на чини і воїнства. Усі ангельські сили зв'язані між собою Любов'ю Божою; вони безперервно та досконало взаємодіють поміж собою, виконуючи святу Господню волю і поміж ними не буває суперечок та непорозумінь. Якщо ми, християни, знаходимося поміж Божими ангелами, то нам нічого у світі не загрожує і ми перебуваємо у Божій благості, але, коли ми ухиляємося від життя з Богом і прямуємо свавільними дорогами, то ми зазнаємо демонського та диявольського лукавства і ангельські Божі сили невзмозі у такому разі нас захистити через те, що ми відійшли від їхньої охорони, або не кличемо їх, каючись за кривизну своїх духовних стежок. Як отой сотник із вірою звернувся до Ісуса зцілити слугу свого, так і нам, залишається лише це одне – звертатися щиро й нелукаво до Господа Бога нашого про порятунок від духовної загибелі, а також і від недугів духовних, бо для того уздоровив Бог слугу сотника, щоб ми уздоровляли свої душі в Церкві Божій. Не медичною бо допомогою займавсь Христос поміж людей, а душі людські зцілював.

    Любімо, отже святе житіє в житті нашому, бо нам тоді ангели допомагатимуть. Як віддавали себе на сумнівні справи, так віддаваймо себе нині на справи праведні і світлії.

                                                                Амінь.

 

 

Апостол до Римлян (6, 18-23)