Боже каміння
22.12.2013
Євангеліє від Луки (17, 12-19)
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі браття і сестри!
Господь і Бог наш Ісус Христос, як ми дізнаємося зі святого і богонатхненного Писання Нового Заповіту, лише єдиною згодою Своєю ізцілив десяток прокажених в одному із сіл на межі Самарії та Галилеї. Слова Христові «підіть, покажіться священику» означають те, що в старозаповітньому суспільстві, згідно Мойсеєвого законодавства, саме священик мав оглянути прокаженого та вчинити усі необхідні дії щодо його відновлення у спільноті народу свого. (Лев. 14, 2-32). Процедура ця була досить марудною, тривалою та складною. І, якщо очищений мав хоч якесь розуміння того, що відбулося із ним, то мав б його вразити те, що без Господнього до них десятьох благовоління, непотрібним був би й сам обряд очищення у священика. А, отже, самозрозумілим є те, що потрібно дякувати лише Господу Ісусу Христу! Лише самарянин, якого, чи то не прийняв до очищення юдейський священик, чи то, йдучи до самарянського священика, розсудив, що, і простіше, й краще повернутися до Того, Хто зцілив його від прокази, а обряди закону Мойсея, в такому разі, є чимсь менш значним, аніж зцілювальна дія Господа, заради Котрого й існує Мойсеїв Закон. Така віра спасла цього самарянина – і не лише від прокази, але й від самої смерті довічної, бо надію свою поклав самарянин цей єдино на Христа Ісуса!
Так само й ми, браття й сестри, отримуючи зцілення від прокази наших тілесних прогрішень, гріхів та пристрастей, не повинні забути, що лише Господь Бог подав нам це зцілення, а тому не говорити: "-я виплутався із гріха", або, - "я поборов пристрасті свої". Ні! Лише Бог рятує людину від її, щодо себе, згуби, бо помисли людини є злими від юності її та відхиляються від правди Божої завжди. Бог прощає людині гріхи її так, що людина навіки звільняється від провини за скоєні гріхи свої. Бог «визволив нас вiд влади темряви i ввiв у Царство улюбленого Сина Свого, у Якому ми маємо вiдкуплення Кров’ю Його i прощення грiхiв» (Кол.1, 13,14). У яке - мається на увазі - Царство Бог нас увів? – у Небесне. Тобто, - ми іще на землі у Церкві знаходимось, а імена наші вже записані на Небесах, якщо не полишаємо її - Матері нашої - Церкви православної Христової.
Амінь.
