Боже каміння
10,11,2013
Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття й сестри!
Ось, ми вислухали оцю дивовижну історію в проповіді Ісуса Христа, що сталася на східному березі Галилейського моря, коли Ісус повелів нечистим духам вийти із біснуватого та дозволив їм, на їхнє прохання, увійти до стада свиней, що паслося неподалік.
Хто такі біси і ким вони є? Біси – це нечисті духи, котрі є упалими ангелами від часу війни на небесах, коли через Архангела Михаїла, були скинуті вони Богом до безодні. Треба сказати, що в безодні, яка утворилася разом із їхнім падінням, їм , упалим ангелам, зовсім не подобається і вони всіляко намагаються дістатися якихось, як їм здається висот, хоча – не розуміють вони, що на висотах живе Бог та усі ангельські сили Його і ніщо скверне не може увійти у межі Божого світу. Однак людина в очах упалих ангелів та сатани є обнадійливою ланкою, якою вони мають таки надію дістатися небес, скинути Бога та запанувати над усім духовним та матеріальним світом. Ця їхня ідея безумна, бо нині ми знаємо, що втілений Бог – Ісус Христос на Хресті ворожі сили й диявола переміг, та тоді, коли Господь лише подорожував Палестиною, вони плекали надію, що досягнуть бажаного. Цю надію плекали вони через те, що знали з досвіду – людина слабка, а Бог утілився в людину, тому кращої нагоди охопити й знищити Бога для них годі було й чекати!
Та повернімося до Гадаринського берега Галилейського моря. В гадаринському біснуватому знаходився цілий легіон бісів і, не дивно, що жив цей біснуватий у гробах, тобто, якнайдалі від життя. Він, як ми читаємо, розривав залізні пута й ланцюги, якими його зв’язували, бо ж біси і диявол найсильніше ненавидять обмеження, заповіді та покору. Зустрівшись з утіленим Богом, легіон одразу визнав свою поразку, що й не дивно, бо ж був він без свого полководця, котрий покинув свого легіона, бо ж біси одне одного повсякчасно обманюють, і зраджують, і гвалтують, і тому єдиним, що їх об’єднує, то це є бажання поживитися чимсь Божим. Біси, на відміну від Ангелів, організовані слабше, бо в них немає страху Божого та істинної покори. Вони складають якусь подобу божественної організації небесного воїнства, яка, однак, носить ситуативний характер та скріпленна страхом негайного знищення.
Увесь бісівський легіон одностайно боявся пекельної безодні і, оскільки його було вигнано із нещасної тієї людини, то почав суголосно благати, щоб дозволено їм було увійти, бодай у стадо свиней, що неподалік воно паслося! І це свиняче стадо в несамовитому та невпинному бігові загинуло не спиняючись від падіння з кручі. Як, узагалі, живе свиня на світі? Вона з насолодою віддається усіляким тілесним задоволенням – голосно пожирає до несхочу усе щоб їй не дали, лінується шукати поживу, завжди сміється та купається у будь-чому. Це щасливе, безтурботне тілесне життя свині завжди закінчується для неї несподівано й трагічно – як вона кричить, як волає під колуном різника! Ми, люди, маємо бачити як з високої кручі невпинно падає споживацьке суспільство наше, - воно ж бо сповнене нечистими духами, бо ж біси, мабуть, досі користуються дозволом Христа входити в усе, що живе споживацтвом. Процес споживання чи то їжі, чи то розкошів та задоволень вимагає цілковитого собі служіння, і багато наших ближніх не бачать поза цим нічого іншого, а мають за єдину для себе мету – сягати ще більших розкошів, ще більшого охоплення й користування! Усе, чим займаємося ми у житті та уся праця рук наших покладається нами на олтар непотрібних придбавань та насолод.
Нехай же випадок цей, що ставсь на Гадаринськім березі Галилейського озера просвітлить наш людський розум, розумом божественним, щоб ми не віддавались безтурботно насолодам та стихіям світу цього, а неначе отой звільнений колишній біснуватий, могли повертатися до життя в Бозі й для Бога.
Амінь.
