Христос воскрес!

           Дорогі во Христі браття і сестри!

    Як чуємо ми із вами зі стихир підготовчих до цього дня служб, розслаблений, котрий лежав біля Овечої купелі був, по суті, "непохованим померлим". Ця людина ненача застрягла поміж життям та смертю. Не бажав навіть Господь Бог наш жити не померши у світі, тому й не може нічого піднятися із мертвих без Божої сильної помочі.

    Коли Господь Бог запитав у розслабленого, чи не бажає той стати здоровим, а за мить зцілив цього, що 38 років страждав, то сказав наостанок, аби зцілений не грішив більше, щоб не стало гірше , аніж було. Розуміємо із баченого духовним зором нашим, що найбільша хвороба - гріх. Часто ми, йдучи за віяннями нашого часу, виключаємо із нашого життя саме поняття про гріх і вважаємо, що життя залежить не від праведності. Такий світ є штучно нами створений, а ті що борсаються у докорах гріховного сумління, просто виходять поза розумний та упорядкований простір досконалої боротьби та успіху цього світу. Однак, ми як християни, знаємо, що світ цей збудований невірними християнами та існує лише тому, що Бог-Творець є довготерпеливим Промислителем над людськими долями, бо ж промовить Він слово Своє дня Судного - Останнього.

    Усякий, однак, християнин, якщо бажає життєвого успіху у розмаїтому цьому житті, повинен непремінно подбати про те, щоб життя своє провадити безгрішно, бо такого, хоч світ деколи і ненавидітиме, та - Бог повсюди збереже.

    Якщо ми, браття й сестри, відчуваємо, що ми є немічні душею чи тілом, то маємо твердо знати, що лише Господь Бог наш може зцілити нас, якщо ми не грішимо. Якщо ж ми у гріхах, то навіщо нам здоров'я? Невже для того, щоб зручно грішити? Тому то, з милосердя Свого, Бог залишає нас наодинці з нашими гріхами - мабуть для того, щоб ми зненавиділи гріхи наші!

    Колишній розслаблений, браття й сестри, піднявся зі своєї багаторічної постелі лише для життя в Царстві Христовому.

                                                                                             Амінь.