Боже каміння
Слава Ісуусу Христу!
Дорогі браття й сестри!
Нині вкотре ми із вами чуємо про те, як Господь наш Ісус Христос попрохав Симона-Петра відпливти човном на глибини в Генісаретському озері та закинути сіті справа від борту човна. Начебто нічого особливого, але ж … - Петро, Андрій та інші закидали сіті цілу ніч … - і нічого не вловили.
Звернімо ж увагу нашу на те, як важко й неможливо, чи не для кожного із нас повертатися до невдалих і невиконаних наших справ. Ми прикладаємо усе своє уміння і терпіння для виконання бажаної справи, але коли вона не вдається, то ми нізащо не повернемося до неї вдруге. Це, браття й сестри, якраз той момент, коли видно, що ми щось робимо без Бога, або разом із гріхами і, - коли видно, що ми щось робимо із Богом, поступившись власною думкою. Коли Господь промовляє людині, щоб вона вчиняла понадсенсові та наче й безнадійні дії, то часто людина якраз і вчиняє за словом Господнім. Людина, що потерпіла якусь невдачу у справах, непогано відчуває де є добра думка, порада чи ідея, а де є спонука й далі виснажувати себе невдалою роботою!
Слово Боже проникає в свідомість людини незбагненним чином і, що найзнаменніше – зустрічає згоду збоку виснаженої людини. Чому так? Тому, що слово Господнє сповнене сили і йому служить безліч Божих Ангелів, а людина, що втомилася від виснажливих перепон від упалих ангелів, радо приймає Боже слово та виконує його.
Неможливо, браття й сестри, щоб після такого підкорення людини Божій волі та дії Його святих Ангелів, Його дбайливому Промислу над нею, залишена була людина самнасам зі світом, сповненим зради, підступу, спокус та духовної порожнечі – сповненим відсутності Бога. Господь ніколи, ніколи не залишає нікого із тих, хто відгукнувся на голос Його, - а тому і закликає кожного вірного: « - Іди за Мною!».
Отже, очистивши себе від усякої скверни щирим вогнем покаяння, не залишаймося при справах світу цього, а прямуймо за Христом Господом нашим шляхами духовними, що неодмінно мають бути сповнені чистої людинолюбної любові один до одного. Христос Бог наш розірвав навіки пута самої смерті, а тому вихід із життєвої в’язниці можливий лише тоді, коли ми слідуємо у своєму житті лише за Ним – Ізбавителем нашим, нашим Спасителем й вічного життя Подателем.
Амінь.
