20,07,2014

 

Євангеліє від Матфея (9, 1-8),

 

   

 

 

 

       Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

 

 

Дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої!

(Мф. 9, 2)

 

    Написавши своє Послання до Римлян, божественний Павло звертає нині ці слова й до нас із вами. Апостол закликає нас до щирих християнських стосунків, вільних від підступу й від зради! Таке є можливим лише за умови цілковитого ухилення від зла і прилучення до добра.

    Чи легко, браття й сестри, ухилитися від зла? Нелегко, бо ж сила зла не бажає людину залишити. Будь-яка людина, що зненавиділа зло, мусить прикласти достатньо зусиль для розірвання зв’язків зі своєю злою волею. Найкращим способом боротьби зі злом у собі, чи навколо себе, є якнайбільша рішучість в незгоді із ним, яка має бути виявлена і в думці, і в слові, і в ділі. Багато хто не витримує такої боротьби зі злом, бо покладається на власну праведність, а не на Бога. Хто ж на Бога покладається й не відступається у боротьбі, той отримує від Бога духа для духовної перемоги. Бог світ на Хресті переміг, - ніяк не підкорився злу, – воно не змусило Христа відступитися від Отця. Йдучи, і духом, і тілом своїм за Христом та, зусиллями розірвавши стосунки зі злом, ввійшовши, браття й сестри, до переможного стану Христового, стаємо між собою справді братолюбними. Христовий спокій, що вселяється у серце переможного християнина, викликає бажання якнайсильніше любити всяку Божу людину заради неї самої; із великою християнською охотою бути завжди з усіма уважними та ввічливими й передбачливими в усьому – не задля самомилування, звісно, а лишень для добра своєму ближньому. Щоб ми перебували у такому дусі завжди, то ми не можемо собі вже дозволяти жодних лінощів у справах наших, бо справи християнські в небесах помітні і їх записують небесні Божі ангели до сувоїв вічних. Заради цих сувоїв вічних ми у Христовій Церкві на землі в скорботах, що притаманні цьому світу, погоджуємося терпіти немочі – і власні, і всієї церкви, - у безнадійних бідах надію покладаючи на Небо, й молитвами своїми не втрачати зв’язок наш із Богом.

    Благословляйте гонителів своїх і будете переможцями і в земному житті, і у вічному. Благословляймо, браття й сестри, гонителів своїх. Благословляймо їх не за те, що вчиняють вони злії справи, а за тії добрі справи, що вчиняють вони, бо ж і найгірші вчиняють хоч трохи, але добрих справ. Щоб нам не помилитись у своїх прокльонах, потрібно радше благословляти ворога за його добрі справи, які він чинить щодо інших, невідомих нам. Не проклинаймо, бо це зайве, адже справедливий Господь бачить злочинця і покарає його, якщо той не покається. Ми лише люди, і, щоб не стати нам ненароком беззаконними, не судімо беззаконних – Бог нехай судить їх судом Своїм праведним і милосердним, бо й ми у свій час зазнавали Божого милосердя, замість осудження.

    Духовне здоров’я людини є найціннішим, бо здорова духом людина, яка не уражена хворобами гріха, яка не лежить нерухомо, зв'язана в житті своїм гріхом своїм, а яка розв'язала себе від гріха, - людина така, хоч і помре, проте, житиме вічно, бо Господь підійме її від тління й смерті, як підійняв Своїм словом розслабленого в місті Своєму!

                                                                           Амінь.

 

 

Апостол до Римлян (12, 6-14).